Хмельницький професійний ліцей
Картка обліку педагогічного досвіду
Прізвище, ім'я, по-батькові педагога: Вербова Наталія Миколаївна
Тема (проблема), над якою працює педагог: використання нестандартних елементів навчання на уроках
Рік народження: 1965
Освіта: повна вища
Фах: вчитель української мови та
літератури
Посада: викладач української мови та літератури
Педагогічний стаж: 27
Нагороди, звання:
Результати останньої атестації: спеціаліст першої категорії,
Претендує на присвоєння педагогічного звання: спеціаліст
вищої категорії,
Науково-методичний доробок педагога:
навчально-методична література схвалена на
рівні ПТНЗ (протокол №3 від 2014)
Тестові
завдання з української літератури (19-20 ст.) Літературні диктанти.
навчально-методична література
схвалена на обласному рівні (науково-методична рада НМЦ ПТО ПК протокол № 4 від 16.12.09) Збірник вправ. Практикум. «Пишемо грамотно. Збірник
диктантів професійного спрямування для спеціальностей громадського харчування»
(науково-методична рада НМЦ ПТО ПК протокол № від 03.2015) методичний посібник «Патріотичне виховання учнів ПТНЗ на уроках української
мови і літератури»
публікації у науково-методичному
віснику "Професійна освіта"
2010 - Вербова Н.М.
Урок-вернісаж «Письмовий твір «Чарівний світ К.Білокур»
Результативність участі учнів у предметних олімпіадах, конкурсах фахової
майстерності (та інших конкурсах) серед учнів ПТНЗ (назва конкурсу, учасник,
результат):
Конкурс
«Посміхнемось щиро Вишні», 2011 рік - І
місце Сівіцька О.І.
Конкурс
«Шевченко з нами…», 2011 рік - ІІІ місце Шулик Світлана, Яструб Марина
ІІ етапу ХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
серед учнів ПТНЗ 2012 – ІІІ місце
ІІ етапу
ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та
студентської молоді імені Тараса
Шевченка серед учнів ПТНЗ у 2012-2013
навчальному році – І, ІІІ місце
Участь педагога у обласних та всеукраїнських масових заходах:
проведення відкритих уроків на
обласних методичних заходах, виступи на конференціях, круглих столах,
семінарах, секційних засіданнях, проведення шкіл ППД.
Участь у роботі творчих груп: є керівником педагогічної школи молодого
спеціаліста.
02.2015
Опис досвіду роботи
Патріотичне виховання
учнів на уроках української мови та літератури
Використання
нестандартних елементів навчання на уроках
Підготувала:
викладач української
мови та літератури
Вербова Н.М.
Хмельницький
2015
Пам'ятаймо, хто ми,
Пам'ятаймо
звідки.
І
в якій землі наші корені.
Г. Гордасевич.
Основним
завданням і обов'язком сучасного вчителя-словесника в умовах становлення
нашої держави є так навчати наших учнів, щоб стали вони і освіченими
людьми, і полум'яними патріотами. Така двоєдина мета, осяяна національною
потребою: облагородити юні серця високими національними ідеалами, повернути всіх українців
до народних джерел доброти і мудрості, до правічного отчого порога, до святих
оберегів материзни;
«Загальна мета літературної освіти,-
підкреслено в «Концепції літературної освіти», - вводити учнів в світ
прекрасного, виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі
смаки, здатність і вміння естетично й творчо сприймати
прочитане: сформувати на цій основі розуміння загальнолюдських цінностей і тим самим сприяти вихованню духовно
багатого, щиро відданого своєму народові громадянина України». Вчитель -
словесник повинен навчити вихованців
відчувати неповторну красу і барви рідного слова, любити живопис і музику,
природу рідного краю, зародити в їхні душі зернину творчості.
Саме цій меті
підпорядковую свою працю. В
Хмельницькому професійному ліцеї
працюю з 2000 року. Педагогічний стаж - 27 років.
В процесі
роботи прищеплюю учням любов до чарівного мелодійного рідного слова. В. Сухомлинський
наголошував, що «слово - найтонше доторкання до
серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і гострим ножем, і брудом»,
ним можна поранити і вилікувати, одухотворити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину, надихнути на
працю. А література, слово спрямовані
до душі читача, до почуттів, вони мають виховувати людину, здатну співпереживати з героями, мислити, зіставляти
ідеали митця і свої власні, тому вчу
вихованців жити на прикладі героїв кращих творів української літератури,
готую ґрунт для пошуку у юних серцях.
Уроки літератури - це уроки пошуку
істини, людинолюбства, гуманізму, своєрідна
репетиція дорослого життя. Вони повинні виховувати не просто сильну, сміливу,
мужню людину, а й чуйну, добру, щиру, працьовиту, дбати про духовний світ
молодої людини. Вже настав час замислитись над тим, хто ми? Які ми? Чиїх батьків діти?
Наш час – час
змін і перетворень у різних сферах життя, у тому числі й в навчально-виховному
процесі. Ми покликані виховувати людину перспективну, ділову, в якій
поєднується багатий життєвий досвід, знання, практика, ініціативність. Тому
вважаю головним у своїй роботі виховувати справжнього патріота, розвивати
творчі здібності учнів, використовувати сучасні педагогічні технології, головна
мета яких:
формування
пізнавальної діяльності учнів;
розвиток
їхнього логічного, раціонального, критичного і творчого мислення;
розвиток
пізнавальних здібностей;
формування
високої читацької та загальної культури;
виховання
естетичного смаку.
Обираю таку
технологію навчання, за якою скорочується відстань між учителем та учнем:
учитель+учень – партнери, сам процес спрямовується на окрему особистість,
враховуючи її бажання, уміння, творчі можливості. Визначальним стає
індивідуальний підхід, індивідуальна форма роботи, зорієнтована на розвиток
особистості. Тому у своїй роботі прагну дотримуватися методики особистісно орієнтованого навчання.
Під час
підготовки до уроку шукаю такі форми його проведення, які б активізували
емоційні, інтелектуальні можливості учня, розвивали пізнавальні здібності.
Жоден учень не лишається осторонь, не буде тільки слухачем чи спостерігачем, а
стає активним учасником навчального процесу, його робота на уроці має
результат. Знання, отримані на таких уроках, набувають для учня особистісного
смислу і цінності.
Одним із
кроків підвищення ефективності уроків української мови та літератури є
впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій.
Найголовніше, щоб вибір засобів навчання здійснювався з урахуванням особистості
учня, сприяв його самореалізації.
Готуючись до
уроку, найчастіше вдаюсь до роботи з рольовими творчими групами, які виконують
випереджувальні завдання. Найдієвіші з них – групи «істориків», «біографів»,
«літературознавців», «краєзнавців». Це спонукає учнів шукати інформацію, формує
інтелект, сприяє розширенню світогляду, забезпечує ситуацію успіху, бо
наприкінці уроку визначаємо найкращого «біографа», «краєзнавця», «декламатора».
Така форма
роботи сприяє розвитку розумових здібностей учнів; розвиває вміння аналізувати,
узагальнювати, робити певні висновки; спонукає вдумливо читати літературний
текст; толерантно вести дискусію, виділяти головне й вилучати несуттєве.
Не менш
ефективні на уроках літератури проблемні завдання. Найоптимальнішою для розв’язання
проблемної ситуації є групова форма роботи – один із методів інтерактивного
навчання, адже група для кожного її члена – це суспільство в мініатюрі.
Вивчаючи творчість Л. Костенко, О. Довженка, І. Багряного, В. Симоненка, В.
Стуса, переконалась в ефективності саме такої організації навчання.
Працюю над
проблемою: патріотичне виховання учнів на уроках української мови та літератури
в ПТНЗ. Такий предмет як література за своєю шкалою цінностей формує
духовно-інтелектуальний світ справжнього громадянина. Слово Т. Шевченка, І.
Франка, Лесі Українки, О. Довженка, В. Симоненка, В. Стуса. Ці світочі літератури стояли на сторожі
державності, бо розуміли, якщо вона буде втрачена, то все решта не має ніякого
значення.
Прикладом
високого патріотизму є життя Т. Шевченка; зразок великої любові до рідної землі
– новела В. Стефаника «Камінний хрест»; тема патріотизму: що таке чужина, рідна
Україна звучить у творчості Є. Маланюка; В. Симоненко прожив 28 років і став
жертвою любові до рідної землі…Саме на таких творах виховую патріотичні почуття
учнів, залучаючи їх до співпраці не лише у творчих групах. Вони пишуть повідомлення, захищають
реферати, готують індивідуальні випереджувальні завдання (виписування цитат до
характеристики героя, складання словників до твору, розв’язування проблемних завдань,
складання таблиць, опорних конспектів). Учні вчаться самостійно осмислювати
зміст художнього твору, оволодівають культурою читання. Свій досвід роботи
узагальнила в методичному посібнику «Патріотичне виховання учнів
професійно-технічного навчального закладу на уроках української мови та
літератури».
Кожного разу,
починаючи опрацьовувати нову тему, замислююсь: що дасть цей матеріал учням, чим збагатяться їхні
емоції, знання, що сприятиме вихованню
високих моральних якостей.
На III курсі
вивчаємо творчість Ліни Костенко. Неоціненним скарбом людяності, інтелекту,
сили духу і доброти сповнені її поезії.
Не забувайте незабутнє
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі,
Не
проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі.
Завжди наголошую
учням, що ці рядки звучать нам як пересторога. Читаючи вірші поетеси, входимо з учнями у надзвичайно багатий світ її
поезії, співпереживаємо, включаємось
в боротьбу добра і зла,
справедливості і несправедливості,
людського і нелюдського, захоплюємось мелодійністю мови.
Вивчаючи роман у віршах “Маруся Чурай”, ставлю запитання до дітей: Про що цей твір і хто в ньому головний герой? І учні
відповідають, що головний образ роману
рідна земля, вітчизна. Почуттям любові до неї перейнятий увесь твір.
Звертаю увагу
учнів на те, як авторка переживає за долю нашої цивілізації:
Ой
люди, люди, божа подобизна,
До чого ви цю землю
довели ?
Примушую учнів замислитись над тим,
що у греків і римлян є своя історія, вони утвердили
її у світовій культурі. Наша ж історія. Писана кров'ю на своїй землі..., плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким
плачем, могилою у полі без імені.
Розглядаючи
образ Марусі Чурай, вихованці роблять висновок, що він органічно
зливається з образом України, фокусує в собі духовний потенціал українського
народу.
Коли вивчаємо
творчість А.Малишка, зокрема поезії про матір, які вчать бути добрим, лагідними, вдячними
своїм батькам, шанувати матір, доки вона ще жива,
вважаю, що на уроці повинні звучати не лише поезії А.Малишка, а й вірші про матір Т.Шевченка, Д. Павличка, Б. Олійника, В.
Симоненка. Тому на уроці учні
декламують рядки Т. Шевченка:
У
нашім раї на землі.
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
з своїм дитяточком малим.
Також
неповторні рядки В. Симоненка:
Можна вибрать друга і
по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі
вибирати сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Ці поетичні
рядки дійсно нікого не залишають байдужим. Кожному хочеться
висловити свою думку, донести до слухачів, що материнська любов — безкорислива.
На уроках
літератури не обмежуюсь повідомленням з фактів творчої біографії того
чи іншого письменника, а намагаюсь викликати в учнів інтерес до особистості митця, розкрити
неповторний світ його творчості. Щоб вихованці почали активно мислити від
учителя до учнів має надійти потужний імпульс. Для цього ставлю цілеспрямовані
запитання, даю завдання на систематизацію та
узагальнення вивченого, а також практикую незвичні, нестандартні початки уроків.
Коли вивчаємо
творчість майстра поетичного слова М. Т. Рильського, не називаючи
назву твору та його автора, декламую:
Народне щастя і
народне горе
Я намагався в слово
перелить
Ішов
з народом через гори й доли
Землі своєї зелень і
блакить
Любив я серцем.
Далі запитую
учнів: Який поет щойно відкрив нам душу? Визначте за стилем.
Або ж,
привернувши увагу учнів до фото М. Рильського, пропоную їм описати
Максима Тадейовича. Потім переходимо до розмови про творчість поета.
Своєрідною
увертюрою до знайомства з життям і творчістю А. Малишка стає гуртове
виконання улюбленої в народі пісні на його слова “Пісня про рушник”
Пам'ятаючи про
триєдину функцію літератури як загальноосвітнього предмета, прагну
зробити кожен урок не тільки пізнавальним, а й таким, що виховує та розвиває естетичні смаки.
Якщо література - мистецтво, то вчитель повинен
допомагати учневі пропустити матеріал через думки, емоції, забезпечити естетичне
оформлення уроку. Тому створення емоційного фону - це перша вимога до власного уроку літератури. Це букет
квітів, пісня у виконанні М. Гнатюка
при вивченні “Зів'ялого листя” І. Франка, виставка творів того чи іншого письменника, нарешті слово вчителя, що йде від душі, художнє читання твору,
який вивчається.
У своїй роботі
намагаюсь реалізувати ідеї українознавства (вивчення побуту, звичаїв, обрядів, традицій
народу). На уроці учні пізнають не тільки силу художнього слова, а й таїну української пісні, смуток народного
плачу... планую роботу над текстом
програмового твору так, щоб учні повноцінно, художньо осмислили його, спонукаю зіставляти світогляд,
позицію письменника зі своїми поглядами
на життя, даю змогу обмінюватись думками, формувати власні погляди.
Проблемні
ситуації, проблемні завдання активізують мислення учнів, роблять їх
співучасниками пошуку істини. Ефективність застосування проблемних
ситуацій завдань залежить від того, наскільки в міру ними користується
вчитель, як вдало знаходить і створює такі ситуації. Тому працюючи над романом Ю.
Яновського "Вершники",
учні працюють над розв'язанням проблемного питання: “що символізує назва роману: вершників
без долі чи вершителі своєї долі в
образі залізної троянди ?”.
Далі пропоную
учням ряд запитань, які вимагають не тільки нестандартного мислення, а й відчуття відповідальності
за долю України сьогоднішньої.
Ø
Уявіть та опишіть картину за першим реченням роману “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників”
Ø
Чи згодні ви з
твердженням Ю. Яновського: “Рід руйнується, а клас стоїть?”
Ø
Як у новелі “Лист у вічність поставлено проблему прометеїзму?”
Ø
Чому
листоноша безіменний, як ви гадаєте?
Ø
Кому, на вашу думку, адресований лист у вічність?
Ø
Який
зміст вклав автор у слова “Листоноша став вище своєї смерті?”
На уроці
позакласного читання, вивчаючи твір У. Самчука “Марія”, допомагаю учням через осмислення образів,
читання підтексту, психологічний аналіз характерів та вчинків героя побачити триєдиний образ Марії -
жінки матері, України і страждальної Богоматері.
Ставлю учням проблемне запитання:
чому У. Самчук перед цим образом запалює
свічку Пам'яті, Любові, Скорботи? На уроці учні теж запалюють свічки. Така атмосфера допомагає глибше усвідомити, що
значить для кожного з нас мати, рідна
земля, історична пам'ять.
Велику увагу
приділяю самостійній роботі учнів на уроці і вдома. Адже учні повинні
вчитись і самі брати участь у добуванні знань; кожен учень має приходити до них завдяки власній
розумовій діяльності. Працюючи на уроці з підручником
і книгою, використовую найменшу можливість, щоб навчити учнів, як шукати потрібний розділ за змістом видання, як
користуватись бібліографією, коментарями, примітками, іменним і
географічним покажчиками, як орієнтуватися в
змісті книги за назвами розділів і підрозділів.
Різновидністю
самостійної роботи є опрацювання
певної частини біографії в підручнику
за запитаннями вчителя. Ось запитання,
які пропоную учням при вивченні
життєвого шляху Лесі Українки:
У чому полягає співпраця Лесі
Українки у львівських часописах? Хто ще з українських
письменників там друкувався? Як ставилася Л. Українка до українського національно-визвольного руху? Як
боролась поетеса проти відступництва
від рідної мови, звичаїв та обрядів свого народу? Леся Українка про українську національну символіку (в листах). Що
знаєте про перебування поетеси за кордоном? Які твори написані нею там?
Смерть та безсмертя Лесі Українки.
Смак та навички
дослідницької роботи дає учням вивчення життєвого і творчого шляху не тільки за підручником,
а одночасно за двома - трьома додатковими
джерелами. Вимагає від учнів багатьох
зусиль, але приносить і чимале інтелектуальне задоволення завдання
самостійно підібрати ілюстративний матеріал з художнього твору до тверджень
підручника.
З особливим інтересом
беруться учні до самостійного опрацювання спогадів сучасників про письменників. Для
цього окремі спогади роздаю учням, пропоную ознайомитись
із текстом, навчитись гарно читати найвиразніші уривки і продумати своє
ставлення до змісту прочитаного спогаду.
Велику увагу приділяю підсумковим
урокам з творчості того чи іншого письменника, які є вдячними моментами для
розвитку мислення учнів, бо вони мають
можливість порівнювати, зіставляти події, факти, образи, відбирати літературний матеріал і робити з нього висновки та
узагальнення, зв'язувати літературу з
життям. Ось приклади питань і завдань, поставлені учням на підсумковому уроці з творчості І. Франка.
Чого навчає нас І. Франко своїм
життям і творчістю?
У чому полягає громадянський пафос
поезії “Гімн”?
Чому І. Франка називають Каменярем?
Обґрунтуйте власну думку.
Як розуміти
слова П. Загребельного: “ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки
людського духу, в якій не працював І. Франко і в якій би він не був великий”?
Доведіть, що І. Франко - гідний
продовжувач Кобзаря.
Які почуття
викликала у вас збірка “Зів'яле листя”?
І пам'ять, і
уяву і логічне мислення в учнів розвивають усі предметними. А от образне мислення - це прерогатива
лише вчителя літератури. Творчу уяву учнів формую через систему самостійних
творчих завдань: написання творів — мініатюр типу “Що я
відчуваю, коли слухаю національний гімн “Ще не вмерла України”, “Якою мірою Леся Українка є моїм ідеалом жінки і людини
взагалі? “, “Яка краса, цей синьо-жовтий стяг! “, “Якою постає в
моїй уяві Маруся Чураївна за її піснями та однойменним романом Ліни Костенко? “.
Як уже зазначалося вище, на уроках
рідної мови і літератури я навчаю образного бачення і логічного усвідомлення
баченого, навчаю прагнути до розуміння себе та інших, і, що, головне,
усвідомлення свого місця серед людей. У результаті кількарічної роботи намагаюсь
розвивати творчі здібності учнів, залучаю їх до написання поезій, новел,
невеличких образків. Ця робота сприяє розумінню учнями себе і свого
внутрішнього світу. Самвидавом готуємо “Книги майбутніх письменниців”, де є
творчі спроби Тріщ Д.,Коломієць Ж., Парфенюк О.
Розвиток мислення (і логічного, і
образного) відбувається одночасно з розвитком
мови. Тому, що мова є тією рушійною силою, що зосереджує увагу, активізує
мислення, приводить у дію енергію, вміння учнів. Намагаюсь, щоб моя мова була
змістовною, дохідливою, чистою - живою, бо тільки така мова може збудити живу думку, наштовхнути учня на роздуми,
спонукати до самостійних висновків.
Віддаю перевагу
таким формам роботи, як поетичні хвилинки, випереджуючі завдання , диспути. Літературні диктанти є
ефективним видом контролю знань та вмінь
учнів. Переконана що нетрадиційні уроки, розв'язання проблемних ситуацій
допомагають уникнути одноманітності, формують творчі здібності, допомагають
учневі вірити у свої сили, адже оригінальна думка може з'явитися у кожного учня.
В моєму
арсеналі різноманітні форми і методи: урок з ігровими моментами, нетрадиційні уроки (урок лекція,
урок - гра, урок - екскурсія, урок – подорож, урок-вернісаж, урок-філософське
дослідження), які спрямовані на найбільш
повне врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей
кожного учня.
Часто пропоную учням скласти та записати запитання до вікторини за певною
книгою, біографією автора; опитувальник для інтерв'ю з письменником, улюбленим літературним героєм; запитання до
кросвордів, ігор «Що? Де? Коли?»,
«Щасливий випадок» тощо.
Роботи учнів після відповідного коректування слід використати під час взаємоперевірки учнями знань.
Доцільно проводити гру «Запитуйте - відповідаю»,
суть якої полягає у тому, що учні ставлять вчителеві запитання. Якщо педагог не може відповісти
на котресь із них - діти отримують перемогу.
Пропоную також окремі види робіт із розвитку мовлення, котрі сприяють формуванню самостійного, оригінального мислення;
націлюють на поглиблене читання
книги; викликають бажання продовжувати «співпрацю з автором»:
інтерпретувати художній світ письменника або творити власний.
Нестандартні
прийоми дозволяють ефективно
розвивати основні компоненти літературних здібностей учнів.
Ігровий характер дидактичних прийомів дає змогу
реалізувати принцип
зацікавленості: не нав'язливо, а в захоплюючій формі стимулювати активність,
ініціативу, допитливість ліцеїстів.
Свої функції гра виконає ефективно, якщо її змістом стане програмовий матеріал, а також якщо її правильно узгодять із
іншими дидактичними засобами.
Нестандартні види робіт із розвитку зв'язного
мовлення можуть бути складовою якогось етапу уроку, самостійним етапом, покладені в основу окремого заняття. їх успішно
використовують під час проведення позакласних заходів із літератури.
Сприяти ефективності в роботі допомагає
різноманітний дидактичний матеріал пізнавального та проблемного характеру. Він
вчить учнів аналізувати,узагальнювати
матеріал, що вивчається, а вчителю це дає можливість організувати
диференційований підхід до навчання, контролю знань. З цією метою підібрано і
систематизовано дидактичний матеріал у папках “Різнозбірка диктантів з
української мови”, “Азбука грамотності”.
Досконале оволодіння літературною
мовою передбачає знання і збереження мовних норм як в усному мовленні, так і на
письмі. Єдина і обов’язкова для всіх орфографія, як і єдина орфоепія, має
велике значення у спілкуванні людей за допомогою літературної мови, полегшує
його, робить більш дійовим, ефективним і разом з тим сприяє піднесенню
загальної лінгвістичної культури народу.
Мова є одним із основних засобів
професійної підготовки, майстерності і досконалості майбутніх фахівців. Виникла
потреба створити збірник диктантів з української мови для учнів ПТНЗ, вважаю,
що створення даного посібника є дуже доречним.
Збірник диктантів з української
мови призначений для викладачів та учнів ПТНЗ, які навчаються за професією
кулінар борошняних виробів, кухар. Тому з орієнтацією на цю професію у збірнику
підібрані професійна лексика, виробничі терміни, залучені різні види диктантів,
у тому числі текстового характеру, спрямованих на піднесення культури
української мови, виховання в учнів пошани і любові до обраної професії.
У збірнику представлено різні
види диктантів: словникові, розподільно-вибіркові, пояснювальні,
попереджувальні, коментовані, тексти контрольних диктантів.
Для успішного вивчення грамотного
письма неабияку роль відіграє якість дидактичного матеріалу. Багата лексична
база, цікаві, різноманітні за змістом окремі речення і зв’язні тексти
підвищують рівень знань, загальний розвиток учнів, а основне – зміцнюють
правописні навички.
Ілюстративно-текстовий матеріал
збірника дібрано з урахуванням пізнавальної, виховної та естетичної функцій.
Зразки текстів ознайомлюють учнів
із звичаями, традиціями українського харчування, кухнями інших народів світу,
видатними майстрами своєї справи та їхніми досягненнями. Дібрані уривки мають
виразний виховний потенціал. Отже, тексти повністю відповідають вимогам
культурологічного принципу навчання української мови.
Щоб виховати в
учнів інтерес до знань на уроках мови часто практикую орфографічні хвилини, різні види
міні - диктантів, творчих вправ, пізнавальних завдань.
Часто учні на уроках одержують індивідуальні та групові завдання, практикую
диференційовані домашні завдання. Полегшує вивчення теоретичного матеріалу
використання опорних конспектів . Відомо, що приблизно 80% інформації людина
отримує за допомогою зору, тому опорні таблиці, безперечно сприяють запам’ятовуванню.
Навчальний матеріал розподілений на логічно завершені частини: теми і підтеми.
Програма, як правило, відводить на вивчення певної теми декілька годин, тому
встигаю подати теоретичний матеріал протягом одного уроку, тому звільняється
дорогоцінний час для проведення тренувальних вправ, що дає змогу практично
закріпити здобуті знання.
Щоб підтримати інтерес та увагу
учнів до теми, що вивчається, поєдную творення таких опорних конспектів з
цікавою лінгвістичною розповіддю. Це може бути випадок з життя, спостереження
над мовою реклами, матеріалами преси, аналіз помилок в оголошеннях.
На уроках мови також прагну
виховувати своїх учнів. Підбираю такий дидактичний матеріал, який вчить любити
рідну землю, виховує учнів повагу до людей
праці, до хліба, до тих, хто створює духовні і матеріальні цінності такого типу:
Земле квітуча, земле співуча, страднице наша свята
! Будь, Україно, ненько
єдина вільна на вічні літа! ( П. Власюк )
єдина вільна на вічні літа! ( П. Власюк )
Світе тихий, краю милий, моя Україно!
За що тебе сплюндровано, за що,
мамо, гинеш?
( Т.
Шевченко)
Україно! Україно! Після далечі доріг
вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг.
(Т.
Петриненко)
Україно! Доки жити буду, доти
відкриватиму тебе.
( В. Симоненко)
Повторюючи з
учнями тему “Написання часток з різними частинами мови”, використовую листи
В. Сухомлинського до сина. Такий дидактичний матеріал виховує любов до
праці, до хліба. Наприклад “Ніколи не забуду того дня, коли мати передала
мені першу хлібину, випечену з нового жита. І поряд з хлібиною — батьків лист... Я бережу його
як заповідь. “Не забувай, сину, про хліб насущний, Пам'ятай хто ти і звідки вийшов. Ніколи не
забувай про корінь народний. Не забувай, що , поки ти вчишся, хтось
працює, добуває тобі хліб насущний. Хліб - це праця людська, це й надія на
майбутнє і міра, що нею завжди вимірюватиметься совість твоя і дітей твоїх”.
Любов до рідної мови виховує
дидактичний матеріал з висловлюваннями видатних
людей про мову. Учні отримують завдання: самостійно підібрати висловлення, вірші, пісні про рідну мову.
На уроках
рідної мови звертаю увагу на культуру спілкування і мовленнєвий
етикет українського народу. Тому, що це обов'язок кожного з нас звернутися до
народного досвіду спілкування. За допомогою проблемних ситуацій перевіряю
ввічливість і знання правил етикету.
Наприклад.
Закінчився концерт відомого співака. У вас з'явилося велике бажання
познайомитися з ним особисто і взяти у нього автограф. Яким чином ви це зробите? В
процесі спільної мови складаємо правила мовленнєвого етикету (додаток).
На уроках українського
ділового мовлення використовую дидактичний матеріал з метою підвищення ефективності та якості
навчання ділового мовлення учнів.
На таких уроках практикую ділові
ігри. Частина учнів - рекламодавці. Їх завдання - створити і представити
будь-яку (звукову, музичну, віршовану) рекламу вітчизняної продукції. Інша
частина учнів - члени експертної комісії, вони коментують, редагують,
затверджують чи не затверджують рекламні проспекти.
Потреба в збагаченні мовлення учнів
діловою лексикою стає очевидною у зв'язку із
зростанням ділових контактів в економіці, виникненні потреби
документального
оформлення різних документів. Тому кожен учень веде словник ділової людини, де записує нові поняття:
сертифікат, акція, візи та інше.
Результати моєї
роботи – це рівень досягнень учнів, який складає в середньому 6-7 балів з
української мови, 7-8 з української літератури.
У народі кажуть: “Учитель - майстер життя”.
Він повинен навчити своїх вихованців жити,
бути людиною на землі, любити свій рідний край, свою батьківщину. Тож
намагаюсь нести в душі своїх учнів тепло, світлий розум, любов до рідного
слова, любов до всього земного і разом з тим високого.
Немає коментарів:
Дописати коментар